В  травні  цього  ж  року  я  записалася  на  курс-флешмоб  в  Елітному  клубі  вчителів  "Блог  вчителя".  Сама я   з  2008  року  створювала  власні  сайти. Але  на  одній  з  онлайн-зустрічей  в  цьому  клубі  я  побачила  нові  можливості  блогів,  їх  використання  в  навчальному  процесі,  їх  нові  можливості.  Мої  ж  сайти  в  основному  були  мною  покинуті,  бо  в  часи  їх  створення  учні  захопилися  мережами, і навіть  на  створені  для  них  сайти  не  заходили.

    А  зараз  я  побачила,  як  саме  зробити,  щоб  сайти  були  корисними  і  цікавими  для  учнів.  Вони  повинні  діяти  у  зв'язці  з  соціальними  мережами.  Крім  того,  за  останній  час  покращилися  можливості  блогів -  тепер  тут  можна  зразу  продемонструвати  і  відео, і  презентацію  і  т.п.  Я  зрозуміла,  що  мені  є  чому  повчитися, і  записалася  на  цей флешмоб.  Але  наприкінці  навчального  року,  коли  треба  оцінки  виставляти, звіти  писати, матеріали на  альманах  збирати,  завершити  цей  курс  достойно -  з  виконанням  домашніх  завдань  та  завершення  свого  блогу -  мені  не  вдалося.  Хоча  створювати  сайт (як  блог)  я  розпочала.

   Навіть  те, що  я  запропонувала  вчителям  кафедри  створити  віртуальний  кабінет, було  продиктоване  саме  тим,  що  я  знала,  як  це  тепер  використовувати.

   До  того  я  запропонувала  одному  колезі  (молодому  вчителю,  який  не  має  можливості  на  уроці  використовувати  ІКТ)  створити  такий  блог  на  двох -  на  нашу  з  ним  паралель 7-х  класів,  і  використовувати  для  запровадження  "перегорнутого  навчання".  Він  майже  погодився  з  цією  ідеєю.

  Так  ось, я  розуміла,  що  треба  створювати  декілька  сайтів -  окремо  для  кожної  паралелі.  А  крім  того  ще  і  проблемно-тематичні,  загальні  для  вчителів  або  учнів.

  Тобто -  існує  Віртуальний  кабінет  історії -  в  основному  для  вчителів.  Там  їх  дидактичні  матеріали, методична  література, все інше. Від нього має відгалуження  Учнівський  портал  з  виходом  на  сайти  окремих  паралелей: 5-х, 6-х, 7-х, 8-х, 9-х, 10-х, 11-х класів. Такі  сайти  будуть  застосовані  для  розміщення  навчального  матеріалу  для  учнів. Крім  того буде  для  школярів  ще  сайт ІКТ для  учнів -  про те, як це  можна  застосовувати в навчанні, і про МАН.  А  для  вчителів - також  по  ІКТ  та  по шкільній  МК.

  Справа  в  тому,  що  в  нас  дуже  велика  школа - 1700  (а  то й більше)  учнів.  На  одній  паралелі  - від 5 до 6 класів, а 10-х і  11-х  буває  від 3 до 5-ти  профільних  класів  на  паралелі. На  кожній  паралелі  працює  від одного  до  трьох  вчителів-істориків.  І  кожний  вчитель  повинен  мати  змогу  звернутися  до  учнів  зі  сторінок  цього  сайту-порталу.

   Але  з  іншого  боку,  я  боялася  величності  цього  порталу  та  великої  кількості  сайтів.  Боялася, що  створю  їх,  а  вони  зависнуть  в  Інтернеті  та  не  будуть  працювати.

   Але  такі  думки  не  змогли  мене  зупинити.  Бо  зараз  я  знаю,  як  це  краще  застосовувати, як  залучати  учнів.  Бо  цього  захотіли  вчителі, а значить  вони  доросли  до  того,  щоб  використовувати  ці  сайти. Зараз  я  зможу  бути  більш  вимогливою  до  них.  Я  таки  хочу  на  всій  кафедрі  запланувати  впровадження  "перегорнутого"  або  навіть  змішаного  навчання.  І  я  готова  витратити  на  це  все  літо,  аби  цей  проект  запровадити,  і  щоб  він  запрацював.